Після виходу легендарної «Історії іграшок», Pixar назавжди оселився у моєму серденьку, як найкраща мультиплікаційна студія. Їхні манери побудови власних історій та передачі емоцій і хімії персонажів із кожною новою стрічкою все більше захоплювали мене! Але понад усе мене вразив «ВОЛЛ-І».
Саме він став для мене своєрідним піком. Показані взаємини між ВОЛЛ-І та ЄВА у поєднанні з тутешім світом відчувалися до мурашок справжніми. Наступні роботи Pixar мені чимраз здавалися бляклими, тільки «Думками навиворіт» змогла підігріти мої почуття до студії.
Тож від «Стихій» я очікував не більш як непоганої історії на фоні численних експериментів взаємодій зі стихіями-персонажами. Та натомість залишився приємно враженим.
Низка проблем з одним рішенням
Початок фільму зустрічає нас у похмурих сірих тонах, де нам показують сімейну пару однієї з місцевих рас – вогневиків. Вони на кораблі, пливуть крізь туман, який задає емоційний підтекст складності та невпевненості їхнього шляху. Але мить і вже на обрії ми бачимо місто — Стихіївськ, що стане нової домівкою родини і центром нашої історії. Це місце культурного бульйону, де представники усіх стихій вчаться жити разом, тож воно барвисте та розмаїте. Але непривітне до чужаків.
Сімейству Люменів доведеться пройти нелегкий шлях у пошуках власної домівки. Автори не соромляться показувати всі можливі проблеми, що трапляються на шляху мігрантів: ксенофобію, недовіру оточення, труднощі пошуку свого місця та збереження власної індивідуальності тощо. Підкреслюють це й тим, що свій закуток їм вдається знайти лиш у передмісті Стихіївська, своєрідному гетто для вогняників, де вони ну точно нічого не спалять.
Вже скоро нас познайомлять з головною героїнею — Теплинкою. Це донька Люменів, яка працює у сімейній крамниці та постійно змагається зі своїм батьком, який обіцяє їй, що вона успадкує їхнє сімейне діло. Проте в дівчини є проблеми із контролем емоцій, через що вона не тільки не може знайти спільної мови з клієнтами, але й притягує своїм вогняним характером проблему, що може призвести до краху сімейної справи і перетворюється на яскраву пригоду з переусвідомленням себе та пошуком кохання.
У «Стихіях» немає антагоніста, натомість конфлікт закручений довкола відсутності міжстихійного порозуміння. І саме вогнянику Іскринці та водянику Плину випадає нагода розбити стіну старих суперечок та конфліктів, у спробах зробити те, що досі вважалося неможливим.
Хоч зі старту зрозуміло куди вітряник дме, та за розвитком подій спостерігати захопливо. Цей фільм без зайвого тиску, дуже м’яко передає власні ідеї, даючи глядачам як слід дослідити свій світ та обрати ті сюжетні гілки на яких хочеться зосередитися.
Суміш стихій
Світ «Стихій» це майже казкове місце у сучасному сеттингу. Стихіїв населяють розумні стихії, елементалі, яких представляють 4 види: водяники, вітряники, земельники та вогняники. Кожен з них є алюзією на людські раси.
Водяники — перші жителі Стихієва. Вони чутливі, дуже переймаються почуттями інших, гарні державні виконавці та митці, які в прагненні допомогти іншим іноді завдають цим неприємності для них. Проживають вони у центрі міста, у великих скляних вежах. Загалом є метафорою на сучасне прогресивне біле населення Сполучених штатів.
Земельники — представники другої хвилі мігрантів. Глядачам не сильно розкривають представників цього виду, але з моментів, де вони зустрічаються, можна зробити висновок, що земельники вельми працьовиті та ненапружені, та й все напевно. Можна припустити, що земельники, то представники афроамериканського населення.
Вітряники — третя хвиля мігрантів до Стихієва. Затяті працівники вищої ланки, спортсмени. Стихії діла, так мовити, для них перш за все стоять робочі результати. Щодо інших моментів, то всі питання можуть вирішити у користь обидвох сторін, якщо це принесе загальне благо. У вітряниках вгадуються представники монголоїдного населення США.
Вогняники — остання хвиля мігрантів. Для цих елементалів на першому місці стоять традиції та довіра сім’ї. Гарні ремісники та представники сфери послуг, але мають сварливий характер та загострене відчуття самоповаги та поваги до предків. З тих моментів, що показують родину вогняників, легко провести паралель із представниками арабських країн.
Місто в якому живуть елементалі є величезним мегаполісом із сучасними технологіями. Якщо проводити аналогії з нашим світом, то Стихіїв це Нью-Йорк. Самі технології працюють користуючись стихіями, які вони представляють. Так само, завдяки своїм стихіям, елементи мають багато можливостей для створення предметів, пересування тощо. Щоправда, взаємодія між вогняниками та іншими стихіями майже неможливо, адже вони не тільки можуть спалити пишні трав’яні шевелюри земляників або закип’ятити водяників, але можуть й самі від них потухнути.
Фізичні викрутаси
Текстури високоякісні, фізика взаємодії різних стихій з оточенням та між собою була детально прорахована і реалістично та красиво зображена. На фізиці, окремо згадуючи, побудована не тільки механіка світу, але й не мала доля жартів та драматичних моментів. І зроблено це було якісно та з любов’ю.
Й так, окрема похвала студії за роботу з емоціями персонажів, яка також вдало використовує їхню стихійність. Якщо мій улюблений «ВОЛЛ-І» для відображення почуттів вдало використовував невеликий набір емодзі, то у «Стихіях» навпаки, автори показують справжню різнобарвність емоцій, грамотно використовуючи всім знайомі асоціації між ними та стихіями. А гіперболічно їх демонструючи, Pixar показує такий великий спектр емоційних станів персонажів, як здається ще не робила в жодному попередньому творі.
Але не дивлячись на все зазначене вище, глядачі навряд відчують wow-ефект від графіки мультфільму, хоч тут й показані найтехнологічніші елементи стихій з будь-коли задіяних. То ж ті, хто хоче себе побалувати з технічної точки погляду виконання твору, скоріш за все будуть розчаровані, світ, який їм показали у трейлері можна наповнити та використати для нових досягнень у сфері 3-D анімації. Проте це повнометражна стрічка, й автори вдало відігралися в темах, піднятих історією.
Оберемок проблем
Усю стрічку пронизує тема расової неприязні та проблем, що її супроводжують. Батьки Теплинки, Бйорн та Сіндер, після прибуття до міста ніде не можуть знайти собі притулок, через їхню стихію їм не здають в оренду житло. Вони змушені оселитися у закинутому будинку на околицях міста, що з часом перетворюється на ізольований від міста район, свого роду гетто для вогняників.
Метро працює за допомогою води, що ускладнює його використання вогневиками та сприяє їхній ізольованості. Як і чимало проявів поведінки інших Стихії, зокрема заборона відвідувати ботанічну пам’ятку, хоч вона й цвіте за будь-яких умов. У відповідь на це й з боку вогневиків росте неприязнь до представників інших стихій, а особливо до водяників.
Більшу частину фільму Теплинка розбирається із власними ж помилками, які викликані насамперед відчуттям втрати себе. З дитинства батько каже їй, що вона спадкоємиця сімейної справи. І намагаючись всіляко добитися його признання, вона не може йому в цьому відмовити. Тож заштовхує подалі власні надії й сподівання як щось недоречне.
Разом із відмовою приймати власні прагнення, головна героїня не може прийняти своє кохання. Бо усе життя їй товкмачили, що вода й вогонь непоєднувані речі. Їй складно навіть уявити спробу зблизитися з коханим, та вона не просто від цього тікає, вона боїться зробити будь-що, що вона трактує як неприйнятне її народом. Адже це буде неповагою до батька, а значить і до традицій, а отже прямий шлях до відлучення від рідних.
Теплинка росте на наших очах. Зустріч із Плином перевертає її життя з ніг на голову. Вона починає спілкуватися не тільки зі своїм близьким оточенням з району вогневиків. Починає бачити як влаштований цей світ. Починає розуміти інших мешканців міста. Протягом фільму нам показують неймовірне зростання її особистості.
Pixar демонструє чим насправді є дорослішання. Це здобуття вміння розуміти інших, приймати їх та себе такими, які вони є. Це вміння налагоджувати комунікації у суспільстві. Це готовність взяти відповідальність за свої дії на себе, а не звинувачувати у своїх проблемах інших.
Чарівна суміш
«Стихії» мені дуже сподобалися. Хімія відносин, реалізація фізики світу та актуальність піднятих тем чарують. Це багатогранний фільм, який ймовірніше за все вам сподобається, хоча не певен чи відноситься це до ваших малих дітей. Доросла історія мультфільму підіймає теми, які важко й уявити собі в юному віці і поза тим не залишає місця сенсам, що могли б втримати увагу молодших глядачів.
Натомість увага дорослих прикута до екрану в той час, як «Стихії» активно завойовують їхні серця. Моя супутниця так взагалі проплакала майже всю другу частину фільму. І я чудово її розумію, адже стрічка так красиво і ностальгічно передає ті почуття, що й ми самі переживали дорослішаючи, отримуючі перші болючі життєві уроки, врешті решт, як ми вперше закохувались та вчилися самостійно обирати свій шлях. Я й сам пару разів сплакнув, адже Pixar неймовірно справились із тим, щоб повернути глядачам ці почуття. І це прекрасно.
Автор: Тарас Богославський
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!